Проаналізовано геологічний фактор антропогенної екосистеми. Надано екологічну оцінку стану геологічного середовища. Визначено пріоритетні напрямки стабілізації антропогенної екосистеми Кривбасу. Досліджено рослинний покрив техногенних ландшафтів. Висвітлено стан та методи забезпечення радонової безпеки в оселях Кривбасу. Описано структурну організацію угруповань наземної мезофауни як показник рівня антропогенного навантаження.

Наведено характеристику різноманіття іхтіофауни прісноводних водойм України. Розглянуто питання різноманітності та таксономії фауни амфібій, а також питання гепертофауни антропогенних ландшафтів Миколаївщини та Одещини. Висвітлено результати досліджень хромосомних порушень (міксоплоїдії) у бурих жаб, географічної мінливості та морфологічної диференціації зайця-русака.

Приведена характеристика разнообразия ихтиофауны пресноводных водоемов Украины. Рассмотрены вопросы разнообразия и таксономии фауны амфибий, а также вопросы гепертофауны антропогенных ландшафтов Николаевского и Одесского регионов. Освещены результаты исследований хромосомных нарушений (миксоплоидии) у бурых жаб, географической изменчивости и морфологической дифференциации зайца-русака.

З використанням комплексу географічних методів і біолокації висвітлено особливості ідентифікації чинників техногенезу у геологічному середовищі. Проаналізовано вплив неотектонічних рухів на геологічне середовище антропогенної екосистеми Кривбасу, а також техногенезу надр на стан поверхневих вод міста. Встановлено інтегральний критерій оцінки ступеня техногенних змін геологічного середовища. Обгрунтовано необхідність урахування в процесі дослідження антропогенних екосистем і ландшафтів.

С использование комплекса географических методов и биолокации освещены особенности идентификации факторов техногенеза в геологической среде. Проанализировано влияние неотектонических движений на геологическую среду антропогенной экосистемы Кривбаса, а также техногенеза недр на состояние поверхностных вод города. Определен интегральный критерий оценки степени техногенных изменений геологической среды. Обоснована необходимость учета в процессе исследования антропогенных экосистем обратных связей недр и ландшафтов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е.я54(4УКР)61

Шифр НБУВ: Ж72951 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е6я54(4УКР)61

Шифр НБУВ: Ж61979 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми впливу видобутку залізних руд на стан поверхневих і підземних вод Кривбасу. Досліджено зміни гідрологічної структури регіону, зокрема вплив стану повітряного середовища на формування хімічного складу поверхневих вод. Висвітлено особливості розвитку техногенного підтоплення окремих територій Кривого Рогу.

Рассмотрены проблемы влияния добычи железных руд на состояние поверхностных и подземных вод Кривбасса. Исследованы изменения гидрологической структруры региона, в частности влияние состояния воздушной среды на формирование химического состава поверхностных вод. Освещены особенности развития техногенного подтопления отдельных территорий Кривого Рога.

Висвітлено деякі аспекти впливу видобутку залізних руд на стан поверхневих і підземних вод Кривбасу. Досліджено антропогенні зміни гідрологічної структури та вплив повітряного середовища регіону на формування хімічного складу поверхневих вод. Розглянуто особливості розвитку техногенного підтоплення окремих територій Кривого Рогу. Досліджено шламосховища, як водно-болотні угіддя техногенної екосистеми.

Освещены некоторые аспекты влияния добычи железных руд на состояние поверхностных и подземных вод Кривбасса. Исследованы антропогенные изменения гидрологической структуры и влияние воздушной среды региона на формирование химического состава поверхностных вод. Рассмотрены особенности развития техногенного подтопления отдельных территорий Кривого Рога. Исследованы шлакохранилища, как водно-болотные угодья техногенной экосистемы.

Висвітлено питання формування основного сольового складу морської води. Розглянуто хімічний склад морської води та хімічні рівноваги в океані. Розкрито поняття про геохімічні бар'єри в морській воді та біогеохімічні процеси на морських поверхнях. Визначено шляхи надходження забруднювальних речовин та поняття про критичні зони в морях та океанах. Встановлено особливості біогеохімічних процесів, які протікають в морях, що омивають Україну. Наведено основні підходи до математичного моделювання морських екосистем. Проведено аналіз впливу потоку органічної речовини з аеробної зони моря на стан сірководневої зони за допомогою математичної моделі її екосистеми як сучасного інструменту одержання прогнозних оцінок еволюції зони.

Висвітлено історію становлення морської геології як науки. Наведено методи дослідження морського дна. Розглянуто геоморфологію морського дна, його основні елементи, такі, як шельф, бордерленд, континентальний схил, підводні каньйони, ложе океану, глибоководні западини та серединно-океанічні хребти. Увагу приділено морським берегам і береговим процесам, охарактеризовано донні відклади світового океану, подано будову морського дна. Описано корисні копалини на межі суші та моря, такі як прибережно-морські розсипні родовища та будівельні матеріали. Окреслено переспективи освоєння мінеральних ресурсів світового океану.

Досліджено родовища та прояви каменесамоцвітної сировини північно-західної України як об'єкти геотуризму. Розглянуто деформаційні структури флішованого комплексу українських Карпат як геологічні пам'ятки. Викладено організаційні аспекти створення літотеки типових докембрійських породних комплексів українського щита як складової загальнонаціональної державної літотеки. Розкрито роль і значення музейного предмета у формуванні екологічної культури. Розглянуто геологічні депозитарії України як принципово нові інструменти для цілеспрямованого збереження, систематичного поповнення й узагальнення інтерпретації геологічних даних з метою ефективного розв'язання фундаментальних і прикладних наукових задач державного значення.

The influence of deep sea organic-mineral sediments of the Black Sea (DSOMS) on Smuglianka winter wheat variety yield formation under ground and foliar application is examined, confirming their effectiveness in complex fertilizers. DSOMS elemental composition and possibility of using them as fertilizers and their components in the growing technology of high quality winter wheat and other crops were tested. The results of the DSOMS of the Black Sea study are the basis for the development of environmentally friendly nutrition systems in high growing technology and quality of agricultural crops.

В донной осадочной толще Мирового океана запасы субмаринных газогидратов являются баснословно громадными. Они лучше всего подготовлены к промышленной добыче на атлантическом континентальном краю США и в троге Нанкай у японского о-ва Хонсю, тогда как в Норвежском море природный газ уже добывается из-под газогидратной зоны.

Приведены данные ряда характеристик вещественного состава, физико-механических, физико-химических, водно-физических свойств, а также показателей лечебных свойств донных отложений украинского сектора глубоководной области Черного моря, что позволяет идентифицировать их как пелоиды. Доказана перспектива открытия в его пределах гигантского месторождения пелоидов. Предложен участок для проведения комплекса первоочередных геолого-разведочных работ.

Вивчено творчі контакти академіків В. Вернадського та П. Тутковського щодо заснування Української академії наук. З'ясовано сучасну структуру та стан водних антропогенних ландшафтів Тернопільського району. Охарактеризовано деградаційні процеси грунтового покриву Смілянського району Черкаської області. Проаналізовано зміни погодних умов на території Козятинського району у плейстоцені за даними дослідження розрізу четвертинних покладів біля с. Безіменне. Приділено увагу макрофауністичним біокомплексам пізньокрейдового морського басейну платформної України. Висвітлено палеогеографо-неотектонічні аспекти Керченського півострова. З'ясовано вираженість докембрійських структур у сучасному та прихованому рельєфі Інгульського мегаблока Українського щита. Визначено основні тенденції зміни якісного складу питних підземних вод Херсонщини. Обгрунтовано теорії виникнення поліських валунів на прикладі природного заказника "Кам'яне село". Подано інформацію про методичне забезпечення геологічного туризму на Харківщині.